Словарь української мови (1924)/повідтинати
| ◀ повідтикати | Словарь української мови П повідтинати |
повідточувати ▶ |
|
Повідтина́ти, на́ю, єш, гл. Отрубить, отрѣзать (во множествѣ).
| ◀ повідтикати | Словарь української мови Борис Грінченко П повідтинати |
повідточувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повідтинати
Борис Грінченко
1924
Повідтина́ти, на́ю, єш, гл. Отрубить, отрѣзать (во множествѣ).