Словарь української мови (1924)/повтирати
| ◀ повтинати | Словарь української мови П повтирати |
повтиратися ▶ |
|
Повтира́ти, ра́ю, єш, гл. Утереть (многихъ). Повтирай дітей, бач як повмазувалися квашею. Богод. у.
| ◀ повтинати | Словарь української мови Борис Грінченко П повтирати |
повтиратися ▶ |
|
Словарь української мови — П
повтирати
Борис Грінченко
1924
Повтира́ти, ра́ю, єш, гл. Утереть (многихъ). Повтирай дітей, бач як повмазувалися квашею. Богод. у.