Словарь української мови (1924)/повтинати
| ◀ повтикати | Словарь української мови П повтинати |
повтирати ▶ |
|
Повтина́ти, на́ю, єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики. Чуб. III. 63.
| ◀ повтикати | Словарь української мови Борис Грінченко П повтинати |
повтирати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повтинати
Борис Грінченко
1924
Повтина́ти, на́ю, єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики. Чуб. III. 63.