Словарь української мови (1924)/повсічасний

by Борис Грінченко

◀ повсихати

Словарь української мови Борис Грінченко П повсічасний

повскакувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повсіча́сний, а, е. Всегдашній, постоянный, вѣчный. Нема… не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149.)