Словарь української мови (1924)/повсихати
| ◀ повсегда | Словарь української мови П повсихати |
повсічасний ▶ |
|
Повсиха́ти, ха́ємо, єте, гл. Усохнуть (во множествѣ). Як з тобою спізнавались, сухі дуби розвивались, як любитись перестали, однолітки повсихали. Чуб. V. 62. Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали. Чуб. V. 540.