Словарь української мови (1924)/повставляти
◀ повставати | Словарь української мови П повставляти |
повстанець ▶ |
|
Повставля́ти, ля́ю, єш, гл. Вставить (во множествѣ). Іди ж повставляй (очі), щоб вони мені бачили. Чуб. II. 306.
◀ повставати | Словарь української мови Борис Грінченко П повставляти |
повстанець ▶ |
|
Словарь української мови — П
повставляти
Борис Грінченко
1924
Повставля́ти, ля́ю, єш, гл. Вставить (во множествѣ). Іди ж повставляй (очі), щоб вони мені бачили. Чуб. II. 306.