Словарь української мови (1924)/повозитоньки
| ◀ повозити | Словарь української мови П повозитоньки |
повозка ▶ |
|
Повози́тоньки, гл. Ум. отъ повозити. Наставляв копок, як на небі зорок; наставляв стогів на чотирі рогів. Чим же тоє повозитойки? Тими волами, як соколами. Чуб. III. 386.