Словарь української мови (1924)/повозити
| ◀ повожувати | Словарь української мови П повозити |
повозитоньки ▶ |
|
Повози́ти, жу́, зиш, гл. 1) Повозить. Повози́ти попа́ в ре́шеті. Утаить грѣхъ на исповѣди. 2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.
| ◀ повожувати | Словарь української мови Борис Грінченко П повозити |
повозитоньки ▶ |
|
Словарь української мови — П
повозити
Борис Грінченко
1924
Повози́ти, жу́, зиш, гл. 1) Повозить. Повози́ти попа́ в ре́шеті. Утаить грѣхъ на исповѣди. 2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.