Словарь української мови (1924)/поводдя
| ◀ поводатарь | Словарь української мови П поводдя |
поводирь ▶ |
|
Пово́ддя, дя, с. Повода. Держить коня за поводдя. АД. I. 7.
| ◀ поводатарь | Словарь української мови Борис Грінченко П поводдя |
поводирь ▶ |
|
Словарь української мови — П
поводдя
Борис Грінченко
1924
Пово́ддя, дя, с. Повода. Держить коня за поводдя. АД. I. 7.