Словарь української мови (1924)/поводатарь
| ◀ поводарь | Словарь української мови П поводатарь |
поводдя ▶ |
|
Повода́тарь, повода́тирь, ря, м. = Поводарь. Поки я з вами, то буду вашим поводатарем. Стор. МПр. 117. Сліпий лучче ходить, як поводатирь водить. Ном. № 4659.