Словарь української мови (1924)/повиняньчувати
| ◀ повинюхувати | Словарь української мови П повиняньчувати |
повипадати ▶ |
|
Повиня́ньчувати, чую, єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.
| ◀ повинюхувати | Словарь української мови Борис Грінченко П повиняньчувати |
повипадати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повиняньчувати
Борис Грінченко
1924
Повиня́ньчувати, чую, єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.