Словарь української мови (1924)/повинуватитися
◀ повинуватити | Словарь української мови П повинуватитися |
повинути ▶ |
|
Повинува́титися, чуся, тишся, гл. Повиниться, сознаться въ винѣ.
◀ повинуватити | Словарь української мови Борис Грінченко П повинуватитися |
повинути ▶ |
|
Словарь української мови — П
повинуватитися
Борис Грінченко
1924
Повинува́титися, чуся, тишся, гл. Повиниться, сознаться въ винѣ.