Словарь української мови (1924)/повилазити

by Борис Грінченко

◀ повикурювати

Словарь української мови Борис Грінченко П повилазити

повиливати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повила́зити, зимо, зите, гл. Вылѣзть (во множествѣ). Всі гадюки повилазили. По правді роби, по правді й очі повилазять. Ном. № 3027. Бодай йому повилазили (очі). Ном. № 3715.