Словарь української мови (1924)/повикурювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повикурювати
Берлін: Українське слово, 1924

Повику́рювати, рюю, єш, гл. Выкурить (во множествѣ). Котрому козакові повні сакви жінка тютюну напхала… то все те повикурували. ЗОЮР. I. 290.