Словарь української мови (1924)/повикурювати
◀ повикуповувати | Словарь української мови П повикурювати |
повилазити ▶ |
|
Повику́рювати, рюю, єш, гл. Выкурить (во множествѣ). Котрому козакові повні сакви жінка тютюну напхала… то все те повикурували. ЗОЮР. I. 290.