Словарь української мови (1924)/повикінчувати

< Словарь української мови (1924)

◀ повикидати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повикінчувати

повикладати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повикі́нчувати, чую, єш, гл. Окончить многое.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/повикінчувати&oldid=512907