Словарь української мови (1924)/повикопувати
| ◀ повиколювати | Словарь української мови П повикопувати |
повикореняти ▶ |
|
Повико́пувати, пую, єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі. Левиц. I. 407.
| ◀ повиколювати | Словарь української мови Борис Грінченко П повикопувати |
повикореняти ▶ |
|
Словарь української мови — П
повикопувати
Борис Грінченко
1924
Повико́пувати, пую, єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі. Левиц. I. 407.