Словарь української мови (1924)/повикльовувати
◀ повикликати | Словарь української мови П повикльовувати |
повикнути ▶ |
|
Повикльо́вувати, вую, єш, гл. Выклевать (многое). Горобці що літа повикльовують усе, що він не понасіває. Кв.
◀ повикликати | Словарь української мови Борис Грінченко П повикльовувати |
повикнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
повикльовувати
Борис Грінченко
1924
Повикльо́вувати, вую, єш, гл. Выклевать (многое). Горобці що літа повикльовують усе, що він не понасіває. Кв.