Словарь української мови (1924)/повикликати
◀ повикладати | Словарь української мови П повикликати |
повикльовувати ▶ |
|
Повиклика́ти, каю, єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей. Грин. I. 236.
◀ повикладати | Словарь української мови Борис Грінченко П повикликати |
повикльовувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повикликати
Борис Грінченко
1924
Повиклика́ти, каю, єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей. Грин. I. 236.