Словарь української мови (1924)/побіратися
| ◀ побірати | Словарь української мови П побіратися |
побірець ▶ |
|
Побіра́тися, ра́юся, єшся, гл. Отправляться, идти. Час мені й до господи побіратись, бо там мене чекають. Грин. I. 289.
| ◀ побірати | Словарь української мови Борис Грінченко П побіратися |
побірець ▶ |
|
Словарь української мови — П
побіратися
Борис Грінченко
1924
Побіра́тися, ра́юся, єшся, гл. Отправляться, идти. Час мені й до господи побіратись, бо там мене чекають. Грин. I. 289.