Словарь української мови (1924)/побіл
◀ побій | Словарь української мови П побіл |
побілити ▶ |
|
Побі́л, лу, м. 1) Бѣлая глина. Вас. 182. 2) Побѣлка. Лохв. у.
◀ побій | Словарь української мови Борис Грінченко П побіл |
побілити ▶ |
|
Словарь української мови — П
побіл
Борис Грінченко
1924
Побі́л, лу, м. 1) Бѣлая глина. Вас. 182. 2) Побѣлка. Лохв. у.