Словарь української мови (1924)/побіждати
| ◀ побідувати | Словарь української мови П побіждати |
побій ▶ |
|
Побіжда́ти, да́ю, єш, сов. в. побіди́ти, джу́, ди́ш, гл. Побѣждать, побѣдить. Пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив. Макс.