Словарь української мови (1924)/побіждати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побіждати
Берлін: Українське слово, 1924

Побіжда́ти, да́ю, єш, сов. в. побіди́ти, джу́, ди́ш, гл. Побѣждать, побѣдить. Пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив. Макс.