Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побужати
Берлін: Українське слово, 1924

Побужа́ти, жа́ю, єш, гл. = Побуджати. Рано, рано-пораненько уставала, ще й раніше матуся подужала. Чуб. V. 487.