Словарь української мови (1924)/побувати
◀ побубоніти | Словарь української мови П побувати |
побуджати ▶ |
|
Побува́ти, ва́ю, єш, гл. Побывать. Вона в мене не полуднувала, тільки в мене та побувала. Чуб. V. 553.
◀ побубоніти | Словарь української мови Борис Грінченко П побувати |
побуджати ▶ |
|
Словарь української мови — П
побувати
Борис Грінченко
1924
Побува́ти, ва́ю, єш, гл. Побывать. Вона в мене не полуднувала, тільки в мене та побувала. Чуб. V. 553.