Словарь української мови (1924)/поброїти
◀ побродити | Словарь української мови П поброїти |
побруднити ▶ |
|
Побро́їти, ро́ю, їш, гл. = Наброїти. Вх. Лем. 451.
◀ побродити | Словарь української мови Борис Грінченко П поброїти |
побруднити ▶ |
|
Словарь української мови — П
поброїти
Борис Грінченко
1924
Побро́їти, ро́ю, їш, гл. = Наброїти. Вх. Лем. 451.