Словарь української мови (1924)/побренькувати
| ◀ побренькач | Словарь української мови П побренькувати |
побрести ▶ |
|
Побре́нькувати, кую, єш, гл. Побрякивать. Ой возьму я ключі не побренькуючи. Чуб. V. 130.
| ◀ побренькач | Словарь української мови Борис Грінченко П побренькувати |
побрести ▶ |
|
Словарь української мови — П
побренькувати
Борис Грінченко
1924
Побре́нькувати, кую, єш, гл. Побрякивать. Ой возьму я ключі не побренькуючи. Чуб. V. 130.