Словарь української мови (1924)/побляклий
| ◀ поблукати | Словарь української мови П побляклий |
поблякнути ▶ |
|
Побля́клий, а, е. Поблеклый. Черниг. у.
| ◀ поблукати | Словарь української мови Борис Грінченко П побляклий |
поблякнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
побляклий
Борис Грінченко
1924
Побля́клий, а, е. Поблеклый. Черниг. у.