Словарь української мови (1924)/поблукати
| ◀ поблудний | Словарь української мови П поблукати |
побляклий ▶ |
|
Поблука́ти, ка́ю, єш, гл. Поблуждать, побродить, поскитаться. Поблукавши мій Петрусь, до мене вп'ять вернувсь. Котл. НП.
| ◀ поблудний | Словарь української мови Борис Грінченко П поблукати |
побляклий ▶ |
|
Словарь української мови — П
поблукати
Борис Грінченко
1924
Поблука́ти, ка́ю, єш, гл. Поблуждать, побродить, поскитаться. Поблукавши мій Петрусь, до мене вп'ять вернувсь. Котл. НП.