Словарь української мови (1924)/поблудитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поблудитися
Берлін: Українське слово, 1924

Поблуди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Поблудити 2. Либонь же ми поблудилися, не до свата та забилися. Грин. III. 481.