Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плискач
Берлін: Українське слово, 1924

Плиска́ч, ча, м. 1) = Плеска́ч. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у. 2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.