Словарь української мови (1924)/плавкий

by Борис Грінченко

◀ плавити

Словарь української мови Борис Грінченко П плавкий

плавко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Плавки́й, а́, е́ 1) Хорошо плавающій. 2) Плавный. 3) Ровный, гладкій, скользкій. У панів усе плавке за що не візьмешся: чи стіл, чи ослінчик, — таке все плавке, гладеньке. — шлях. Ровная, гладкая санная дорога. Полт. г. Плавкі са́ни. Сани легкія на ходу. Черк. у.