Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сани
Берлін: Українське слово, 1924

Са́ни, не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. Посл. Ум. Са́нки, саночки́. См. Са́нка.