Словарь української мови (1924)/перечасувати
◀ перець | Словарь української мови П перечасувати |
перечвалати ▶ |
|
Перечасува́ти, су́ю, єш, гл. Переждать, повременить. Як перейде дорогу лиха година, то не йди, вернись та перечасуй, то тоді вже йди. Лебед. у. Тупотун перечасував, давши товаришам пересміятись і став далі казати. Г. Барв. 314.