Словарь української мови (1924)/перериватися
| ◀ переривати | Словарь української мови П перериватися |
перериштувати ▶ |
|
Перерива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. перерва́тися, рву́ся, рвешся, гл. 1) Перерываться, перерваться. Хиба мені перерваться та навздогін цілуваться. Ном. № 5265. Як не пере́рве́ться. Изо всѣхъ силъ что либо дѣлаетъ. І робити — не прибити, а жать не нагнеться, а почує свистілочку, — як не перерветься. Грин. III. 67. 2) Прерываться, прерваться, прекратиться. 3) Подрываться, подорваться? Гори мої, гори! То мі тяжко на вас, перервався милий, ходячи через вас. Гол. III. 433.