Словарь української мови (1924)/перепрошувати
◀ перепрохати | Словарь української мови П перепрошувати |
перепрошуватися ▶ |
|
Перепро́шувати, шую, єш, сов. в. перепроси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Извиняться, извиниться, попросить извиненія. Був готовий упасти перед нею на коліна і перепросити її. Левиц. 2) Просить, попросить, упросить. Старий мій обрікався у Київ, отже й не довелося йому, бо син перепросив у волости старшини та голови, то його й не пустили. Харьк. г. 3) Просить, попросить многихъ одного за другимъ. Як уже перепросит дружба парубків, то начинав просити дівчат. Гринч. III. 514.