Словарь української мови (1924)/перепрохати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перепрохати
Берлін: Українське слово, 1924

Перепроха́ти, ха́ю, єш, гл. = Перепрошувати. Як зачав перепрохати, горілкою частувати. Чуб. III. 426.