Словарь української мови (1924)/перепаламарювати

by Борис Грінченко

◀ перепал

Словарь української мови Борис Грінченко П перепаламарювати

перепалати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перепаламарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Превзойти кого въ исполненіи пономарскихъ обязанностей. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Нашого паламаря ніхто не перепаламарює. Грин. I. 239.