Словарь української мови (1924)/перепал

by Борис Грінченко

◀ перепакувати

Словарь української мови Борис Грінченко П перепал

перепаламарювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перепа́л, лу, м. 1) Пережженый кирпичъ. 2)? Ізойди собі, (хворобо), од раба божого на чорнії луга, на перепали, де буйний вітер свистав. (Заклинаніе). КС. 1883. VII. 587.