Словарь української мови (1924)/перемітуватися

by Борис Грінченко

◀ перемітувати

Словарь української мови Борис Грінченко П перемітуватися

переміть ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перемі́туватися, туюся, єшся, гл. 1) Перебрасываться. Всі мовчали й ждали, вряди-годи перемітуючись кількома словами. Левиц. I. 332. 2) = Перекидатися 7. (Чарівниці) перемітуються в кота, пса. МУЕ. III. 46.