Словарь української мови (1924)/перелюбець

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перелюбець
Берлін: Українське слово, 1924

Перелю́бець, бця, м. Прелюбодѣй. Краде злодій — помагаєш, з перелюбцем накладаєш. К. Псал. 119.