Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перелюб
Берлін: Українське слово, 1924

Пере́люб, бу, м. Прелюбодѣяніе, блудъ. Хто розведеться з жінкою своєю, хиба за перелюб, та ожениться з иншою, робить перелюб. Єв. Мт. XIX. 9.