Словарь української мови (1924)/перелюб
◀ перелупити | Словарь української мови П перелюб |
перелюбець ▶ |
|
Пере́люб, бу, м. Прелюбодѣяніе, блудъ. Хто розведеться з жінкою своєю, хиба за перелюб, та ожениться з иншою, робить перелюб. Єв. Мт. XIX. 9.
◀ перелупити | Словарь української мови Борис Грінченко П перелюб |
перелюбець ▶ |
|
Словарь української мови — П
перелюб
Борис Грінченко
1924
Пере́люб, бу, м. Прелюбодѣяніе, блудъ. Хто розведеться з жінкою своєю, хиба за перелюб, та ожениться з иншою, робить перелюб. Єв. Мт. XIX. 9.