Словарь української мови (1924)/перекричати

by Борис Грінченко

◀ перекрити

Словарь української мови Борис Грінченко П перекричати

перекрій ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перекрича́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Перекричать. Яка всіх перекричить, тії й правда буде. МВ. I. 38. 2) Перестать кричать. Дитина перекричала та й стихла.