Словарь української мови (1924)/переженити
◀ пережевріти | Словарь української мови П переженити |
переживати ▶ |
|
Пережени́ти, ню, ниш, гл. Переженить. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хиба ж ми мало переженили всякого народу? О. 1861. XI. Кух. 33.