Словарь української мови (1924)/перевозитися

by Борис Грінченко

◀ перевозити

Словарь української мови Борис Грінченко П перевозитися

переволікати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перево́зитися, жуся, зишся, сов. в. перевезти́ся, зу́ся, зе́шся, гл. 1) Перевозиться, перевезтись. Нехай би сестра Ярина з меншим сином перевезлася в ту хату та й господарювала. (О. 1862. VI. 21). Старі перевезлися до сина, а свою хату продали. 2) Переправляться, переправиться. Найшов те море, дума, як йому перевезтись. Мнж. 32.