Словарь української мови (1924)/первітка
◀ первісточка | Словарь української мови П первітка |
перво ▶ |
|
Пе́рвітка, ки, ж. 1) = Первістка. 2) Первая возлюбленная. Була і в мене дівка первітка, щиро її кохав, та не довелося подружиться; тепер вона заміжжю. Лубен. у.