Словарь української мови (1924)/первістка
| ◀ первісний | Словарь української мови П первістка |
первісток ▶ |
|
Пе́рвістка, ки, ж. Первенецъ женскаго пола. Так то вже кохає та пестить Горпина свою первістку, і з рук не спускає. МВ. I. 97. У моєї корови теличка первістка. 2) Родившая первый разъ. 3) Первый разъ отелившаяся корова. Вх. Пч. I. 15. Вас. 197. Ум. Пе́рвісточка.