Словарь української мови (1924)/первовічний
| ◀ первовік | Словарь української мови П первовічний |
первожителець ▶ |
|
Первові́чний, а, е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217.
| ◀ первовік | Словарь української мови Борис Грінченко П первовічний |
первожителець ▶ |
|
Словарь української мови — П
первовічний
Борис Грінченко
1924
Первові́чний, а, е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217.