Словарь української мови (1924)/первовік
◀ перво | Словарь української мови П первовік |
первовічний ▶ |
|
Первові́к, ка и ку, м. Начало вѣковъ. Гой, чи так тепер, як було здавна, як було здавна, й а з первовіка. Kolb. I. 96. Так було з первовіку. ЕЗ. V. 100.