Словарь української мови (1924)/пеняти
| ◀ пенякуватий | Словарь української мови П пеняти |
пер ▶ |
|
Пеня́ти, ня́ю, єш, гл. 1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 88. Хата млинові пеняє. 2) Быть небрежнымъ, неловкимъ. Угор.
| ◀ пенякуватий | Словарь української мови Борис Грінченко П пеняти |
пер ▶ |
|
Словарь української мови — П
пеняти
Борис Грінченко
1924
Пеня́ти, ня́ю, єш, гл. 1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 88. Хата млинові пеняє. 2) Быть небрежнымъ, неловкимъ. Угор.