Словарь української мови (1924)/паця

by Борис Грінченко

◀ пацючий

Словарь української мови Борис Грінченко П паця

пацятник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Па́ця, ці́, ж. 1) Дѣтск. Поросенокъ, свинья. О. 1861. VIII. 8. 2) Кость: бабка. КС. 1887. VI. 478. Гра́ти в па́ці. Играть въ бабки. Маркев. 76. А доки в паці будеш грати? Котл. Ен. V. 22.

Паця́, ця́ти, с. 1) = Пацюк 1. Під порогом паця квичит. Гол. II. 684. 2) — морське́. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Лем. 436.