Словарь української мови (1924)/пацюк

by Борис Грінченко

◀ пацю!

Словарь української мови Борис Грінченко П пацюк

пацюрки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пацю́к, ка, м. 1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. 2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Чуб. V. 1144. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. е. такая толстая). ЗОЮР. I. 148. 3) Насѣк. Tenebrio molitor, мучной жукъ. Вх. Пч. I. 7.